При проведенні комп’ютерної томографії (КТ) та інших рентгенологічних досліджень часто виникає необхідність введення контрастної речовини, коли лікарю необхідно більш детально розглянути зміни ваших внутрішніх органів. Для проведення КТ використовують йодовмісні речовини.
Ціль процедури – краща візуалізація новоутворень в органах, діагностика згустків крові, пошкодження кровоносних судин.
Питання, наскільки небезпечне КТ обстеження з контрастом, хвилює і пацієнтів, і радіологів. Професійні лікарі-радіологи Центру діагностики в Києві LifeScan (Лайфскан) завжди ретельно розраховують дозу введення препарату, тривалість процедури і обов’язково враховують ймовірність розвитку алергічних реакцій. Перед тим, як робити внутрішньовенну ін’єкцію йодовмісних контрастних речовин, лікарі ставлять пацієнтам питання, чи є у них алергія на йод, морепродукти, йодовмісні препарати, речовини багаті на йод.
Часто пацієнтів запитують про алергічну реакцію на йод або морепродукти перед внутрішньовенним введенням контрастної речовини, через широко поширену думку стосовно перехрестної реакції між йодовмісними контрастом та іншими багатими на йод речовинами. В медичних колах навіть ввели таке поняття, як «йодна алергія» – це збірний термін для визначення побічних реакції на йодовмісні агенти, що здатні викликати реакції, небезпечні для здоров’я та навіть життя.
Каліфорнійське Відділення Радіології і Біомедичної Візуалізації провели всебічне дослідження, з приводу специфічної перехресної алергічної реакції між багатими на йод речовинами, і довели, що «йодна алергія» придумана і не має ніяких конкретних підстав.
Йод – важливий мікроелемент, необхідний для синтезу гормонів щитоподібної залози. В кишківнику йод перетворюється на йодид – іонізовану форму йоду. Харчовими джерелами йоду є: риба, йодована сіль, а також йодиди, що використовуються, як консерванти, в хлібі.
Риба – це хороше джерело йоду, так як протягом тисячоліть йод вилуговується із ґрунту і потрапляє в океан. Йод в рибі може бути вільним, в якості замінника хлору, або зв’язаним з білками.
Алергія на йод відноситься до форм лікарської непереносимості і зустрічається не дуже часто.
Токсична дія йоду на організм зумовлена передозуванням препарату із вмістом цієї речовини.
Додатковими факторами можуть виступати хронічні захворювання органів та систем.
Йод присутній не тільки в популярному антисептичному засобі для шкіри.
Він є компонентом багатьох медикаментозних препаратів, що застосовуються для профілактики та лікування захворювань щитоподібної залози. Симптоми алергії на цей мікроелемент зазвичай не проявляються після першого застосування засобу. Як правило, реакції виникають через декілька використань.
Більшість лікарів виключають серйозний вплив передозування таких засобів, оскільки випадкове вживання підвищених доз йоду протягом доби нейтралізується щитоподібною залозою. Тому організм практично не потерпає від токсичної дії даного мікроелемента.
При наявності хронічних захворювань категорично заборонено самостійно вживати йодовмісні препарати.
Через проблеми з обміном речовин цей мікроелемент не буде повністю засвоюватись, що може призвести до розвитку непереносимості.
Справжня алергія може з’явитися при формуванні кон’югованих антигенів в організмі. Саме вони є причиною прояви специфічної реакції імунної системи. Викликати подібні процеси може будь-який засіб з вмістом йоду. В цьому бере участь не тільки безпосередньо мікроелемент, а й всі речовини з його наявністю.
Особливу небезпеку становлять саме контрастні речовини, оскільки вони вводяться внутрішньовенним способом. Крім того, в подібних речовинах міститься доволі багато небезпечного для алергіків мікроелементів.
Якщо людина має підвищену чутливість до даної речовини, про це обов’язково потрібно повідомити лікаря.
У дуже чутливих людей алергія може бути наслідком споживання окремих продуктів харчування. До них відносять морську капусту, йодовану сіль, морепродукти.
Однак зустрічаються такі випадки рідко, оскільки концентрація мікроелемента в продуктах харчування не дуже висока. Прояв негативних реакцій може статись як при місцевому застосуванні засобів із вмістом йоду так і при внутрішньому вживанні таких препаратів.
«Харчова непереносимість» (порушена толерантність, нетолерантність до продуктів харчування) є загальним терміном, який включає в себе всі аномальні реакції на їжу, наприклад, зумовлені імунними або неімунними механізмами. Харчове отруєння, викликане рибою або молюсками, може бути проявом алергії, викликається інфекційним агентом, токсинами. Ці різні механізми для радіолога несуть виключно академічний інтерес тому, що вони можуть клінічно бути схожими одне на одного. Тим не менш, таких пацієнтів краще всього відносити до групи з непереносимістю морепродуктів (порушеною толерантністю до морепродуктів), ніж до групи алергії на морепродукти.
Реакції гіперчутливості на морепродукти майже завжди починають клінічно проявлятись через 2 години після їх вживання. У пацієнтів спостерігаються: свербіж, кропивниця, ангіноневротичний набряк, бронхоспазм, риніт, діарея та шок. Клінічна маніфестація алергії може бути небезпечною для життя, навіть якщо перші симптоми були мінімальними (наприклад, поколювання в роті або горлі). Істинно алергічні реакції є, ймовірно, IgE-опосередкованими. Наприклад, 85% пацієнтів з гіперчутливістю на ракоподібних мають позитивні шкірні тести на екстракт креветки, який в свою чергу використовується для виявлення в тканинах IgE. Антиген морепродуктів, що відповідає за алергію, хоча б частково характеризується як еквівалент тропоміозину – білка м’язів. Не існувало ніяких стверджень того, що вміст йоду в морепродуктах пов’язано з цими реакціями.
Активна речовина в багатьох антисептиках – це полівінілпіролідон йод. Він міститься в Бетадині, Повідині. Полівінілпіролідон (повідон) є полімером, подібним до декстрану. Він діє в якості носія двохатомного йоду безпосередньо до бактеріальної поверхні. Двохатомний йод – бактерицидний, ймовірно, через інактивації основних бактеріальних ферментів. Побічні шкірні реакції на речовину зустрічаються рідко, зафіксовані тільки дві у 5000 випробовуваних. Цілком можливо, що такі реакції були зумовлені ефектом подразнення на шкіру, а не алергією, і, в будь-якому випадку, такий компонент, як йод, скоріше за все, в реакції не бере участі. Жоден з п’яти пацієнтів, що мали в анамнезі контактний дерматит після аплікації повідон-йоду, не продемонстрували реакцію шкіри після аплікації йодиду калію. Системні побічні ефекти зустрічаються дуже рідко. Черезшкірна абсорбція йоду у новонароджених може призвести до йодизму. Оприлюднений один випадок системної анафілактоїдної реакції при вагінальному використанні повідон-йоду.
Контрастні речовини виготовляються з трийод бензойної кислоти, в них міститься невелика кількість вільного йоду. Побічні реакції на ці речовини можуть бути класифіковані як ідіосинкратичні та неідіосинкратичні.
Механізми ідіосинкратичних реакцій невідомі. Серед теорій, що пояснюють їх, виділяють теорію алергії, котра припускає, що, або контрастна речовина, або сам йод діє як гаптен, викликаючи специфічну імунну відповідь. Потім виникає реакція антиген-антитіло, коли пацієнту повторно вводять йод-вмісний контрастний препарат. Ці препарати можуть призвести до утворення антигенних йодопротеїнів in vitro. Однак, ті ж дослідники в подальшому не змогли продемонструвати достовірний зв’язок між гіперчутливістю до контрастних речовин та наявністю лімфоцитів, що специфічно реагують на ці речовини або на йодид. Крім того, спроби індуціювати вироблення антитіл in vivo у тварин були невдалими, не зважаючи на оптимальні умови.
Тому малоймовірно, що механізм ідіосинкратичних реакцій на контрастні середовища має в своїй основі специфічну імунну відповідь (тобто дійсну алергію), і більш ймовірно, такі реакції протікають завдяки активації комплементу й інших медіаторів неспецифічного імунітету. Відповідно, ідіосинкратичні реакції на контрастні речовини краще всього називати анафілактоїдними, псевдо алергічними, але не алергічними. Крім того, активація відбувається, майже напевно, у відповідь на появу цілої молекули контрастної речовини, а не вільного йоду. Наприклад, ні один з 23 пацієнтів з документованою гіперчутливістю контрастних речовин не мав подібної реакції на підшкірне введення йодиду натрію.
Неідіосинкратичні реакції зумовлені прямим токсичним або осмолярним ефектом. Єдиний несприятливий ефект контрастного середовища, котрий може бути зрозуміло поясненим вільним йодом – це «йодний паротид» та інші прояви йодизму. «Йодний паротид» проявляється у вигляді набряку підщелепних, під’язичних, і навколо вушних слинних залоз після внутрішньовенного ведення йод-вмісного контрастного препарату. Він належить до групи неідіосинкратичних реакцій через порушення метаболізму йодиду внаслідок перенавантаження йодом. Все це називається йодизмом, що також може проявлятись набряком слинних залоз, як нежить, висипання на шкірі. Більшість таких випадків виникають у пацієнтів з ослабленою функцією нирок (вірогідніше, через зниження ниркової екскреції підвищується концентрація йодиду в організмі).
Існує ствердження неспецифічної перехресної реактивності між контрастними препаратами і алергією на морепродукти та інші харчові агенти. У великому огляді йдеться про те, що у 5% із 112 303 епізодів внутрішньовенного введення контрастного препарату спостерігались алергічні реакції. Відносний ризик таких реакцій у пацієнтів з алергією на морепродукти (діагностичні критерії не вказані) був 3.0 (збільшувався втричі), при цьому у пацієнтів з алергією на яйця, молоко чи шоколад був 2.9, 2.6 – у пацієнтів з алергією на фрукти чи полуницю, 2.2 – для пацієнтів з астмою. Іншими словами, морепродукти збільшують ризик реакції при внутрішньовенному введенні контрастного препарату приблизно такі ж самі, як і будь-яка інша алергія. Крім того, ці данні дозволяють припустити, що щонайменше 85% пацієнтів з алергією на морепродукти, при введенні їм внутрішньовенно контрастного середовища не будуть мати несприятливих реакцій.
Співвідношення «користь/ризик» слід враховувати пацієнтам з алергією на морепродукти при необхідності введення їм контрастних речовин внутрішньовенно, варто також пам’ятати про премедикації кортикостероїдами. Нам не відомо ні про яке дослідження гіперчутливості при введенні контрастних середовищ для пацієнтів з непереносимістю повідон-йоду.
Вірогідні механізми ідіосинкратичних реакцій на контрастні середовища, алергії на морепродукти та дерматит від використання повідон-йоду різні; відбувається активація неспецифічних імунних медіаторів молекулою контрастної речовини в одному випадку, спостерігається IgE-опосередкована гіперчутливість рибного м’язового білка в іншому випадку, розвивається через подразнюючий ефект контактний дерматит у третьому випадку. Існує мало доказів того, що елементарний йод чи йодид викликає ідіосинкратичні реакції під час використання контрастних середовищ чи повідон-йоду, а також ніяких доказів того, що він бере участь в гіперчутливості вживання морепродуктів. Думка, що йод сприяє специфічній перехресній реактивності між цими речовинами, не обґрунтована.
Тому термін «алергія на йод» є невдалим – він сумбурний, заснований на бездоказових переконаннях. Від цього терміну слід відмовитись і замінити на більш нейтральні формулювання, так як «гіперчутливість контрастних речовин», «порушена толерантність або не-толерантність до харчових морепродуктів», «повідон-йод дерматит».
Пацієнтів з алергією в анамнезі на йод або морепродукти потрібно опитувати більш детально у відношенні тяжкості попередньої алергічної реакції. Якщо можливо, то потрібно відділяти алергію на морепродукти від інших причин непереносимості. Вказані в анамнезі алергії на морепродукти збільшують ризик побічних ефектів при введенні контрастного препарату втричі. Як і при будь-якій іншій алергії, характер і тяжкість реакції слід враховувати під час вибору типу контрастного препарату і визначення необхідності премедикації. Алергію на морепродукти саму по собі не варто розглядати як абсолютне протипоказання внутрішньовенного контрастування. Немає ніяких підстав допускати, що алергія на йод, вказівкою на котру є реакції шкіри від використання антисептиків, буде мати особливе значення при внутрішньовенному введенні контрастних середовищ.
https://radiology.ucsf.edu/patient-care/patient-safety/contrast/iodine-allergy
Автор статті: Воробець К.Ю.
04053, м. Київ пров. Обсерваторний, 3-А 
