Для жінки при надії дуже важлива турбота про здоров’я своє і малюка. Однак хвороби іноді не обминають і майбутню маму. Буває так, що потрібне обстеження на комп’ютерному томографі. Одразу постає питання: наскільки це небезпечно і як при вагітності безпечно пройти процедуру КТ.
Комп’ютерна томографія – один із самих точних і інформаційних методів діагностики практично всіх захворювань людського організму. Причому томограф має змогу діагностувати недуги тіла людини на самих ранніх стадіях. Тому нехтувати даним способом лікарі не рекомендують. І все-таки на всім можна користуватись інноваційним методом.
Остання категорія пацієнтів має обмеження при проведенні КТ із застосуванням йодовмісної контрастної речовини.
А що ж робити вагітним жінкам, якщо без КТ точний діагноз поставити неможливо? З’ясуємо.
При вагітності під час захворювання пацієнтами є і мама та плід. Звичайно, пріоритетними методами діагностики майбутньої мами є ультразвукова (УЗД), або магнітно-резонансна (МРТ), оскільки ультразвукові та електромагнітні хвилі, а також магнітне поле не завдадуть жодної шкоди ні вагітній жінці, ні плоду. Що стосується мам, що годують, то комп’ютерна томографія їм дозволена.
Але бувають такі виняткові випадки, коли комп’ютерна томографія життєво необхідна, коли потрібна термінова діагностика, яка може відкладатися до розродження.
У невідкладних випадках, таких як гострий живіт, політравма, лікар клініцист може бути змушений призначити вагітній жінці обстеження на комп’ютерному томографі.
При плануванні дослідження лікар, який призначив дослідження, зв’язується з лікарем рентгенологом і обговорює, на які саме питання під час дослідження він хоче отримати відповіді, що саме він хоче побачити, чи справді ці відповіді можна отримати вдаючись лише до комп’ютерної томографії, можливо слід використовувати інші методи діагностики
Під час вагітності КТ піддаються і дитина і мама, тому спочатку діагностичного пошуку рекомендовано інші візуалізаційні методи, такі як ультразвук або магнітно-резонансна томографія, які виключають застосування рентгенівського випромінювання та можуть відповісти на запитання вашого лікаря.
Якщо ці методи діагностики не дали необхідних відповідей або екстрена діагностика, методом вибору є комп’ютерна томографія. Але рішення про проведення КТ ви, ваш лікар і лікар рентгенолог повинні прийняти разом.
Якщо розглядати такі діагнози, як апендицит, ниркова колька, травма, користь КТ для матері може переважувати ризики для плода.
Органогенез відбувається між 2 та 15 тижнями вагітності, у цьому періоді плід найбільш сприйнятливий до тератогенних ефектів іонізуючого випромінювання, можливі ефекти включають мікроцефалію, мікроофтальмію, розумову відсталість, уповільнення росту та катаракту. Необхідно відзначити, що зазначені ефекти дозозалежні і виникають, коли поглинена доза випромінювання більше 5-15 рад. Однак діагностичні процедури не несуть у себе таких рівнів іонізуючого випромінювання.
Поглинена доза випромінювання індивідуальна і залежить від терміну вагітності і від технічних параметрів сканування, таких як товщина зрізу і mAs і знаходиться нижче рівня 5 рад.
Також поглинена доза іонізуючого випромінювання залежить від ділянки сканування, адже якщо ми скануємо головний мозок або травмовану ногу, найцінніше виявляється поза зоною сканування.
З іншого боку, існує такий стохастичний ефект іонізуючого випромінювання (тобто той, який не залежить від дози) як канцерогенез, тому лікарі максимально ретельно зважують діагностичну цінність процедури та можливі ризики.
При КТ вагітним не потрібна особлива підготовка. Завдання рентгенолога забезпечити жінці найменшу дозу опромінення.
Слід уникати введення йодовмісної контрастної речовини внутрішньовенно під час вагітності, щоб уникнути будь-якої небезпеки для плода. Йод, що міститься в контрастній речовині, потенційно може спричинити неонатальний гіпотеріоз. Стандартно в пологовому будинку проводять перевірку всіх немовлят на гіпотеріоз, тому особливо важливо проводити дану діагностику у малюків мамам, яким вводився контраст.
Згідно з даними Європейського товариства урогенітальної радіології, потенційний ризик від внутрішньовенного введення йодовмісної контрастної речовини мамам, що годують, дуже маленький. Через розчинність менше 1% йодованого контрасту, що вводиться мамі, що годує у воді, в грудне молоко виводиться 1% цієї кількості контрасту. Тому грудне вигодовування може бути продовжене без перерви після використання йодованого розмаїття.
Центр діагностики в Києві LifeScan (Лайфскан) бажає всім вагітним жінкам міцного здоров’я та радості материнства.
Але, якщо трапиться біда, наші найкращі лікарі-радіологи та сучасна апаратура прийде Вам на допомогу та зробить усе можливе, щоб з Вашим малюком нічого не сталося.
Наші двері завжди відчинені для Вас!
04053, м. Київ пров. Обсерваторний, 3-А 
