Міома матки — діагностика УЗД і МРТ

Піклуватися про здоров’я важливо постійно. А скринінг жіночого здоров’я, що обов’язково складається з гінекологічного огляду та УЗД органів малого таза, дозволяє вчасно запідозрити будь-які зміни в роботі репродуктивної системи.

Так, протягом життя міома матки діагностується у 70–80% жінок, проте важливо знати, що клінічно значущі симптоми, які справді потребують медичного лікування та ретельного спостереження, виникають приблизно у 25–30% пацієнток.

Достовірно виявити цю патологію, а також відрізнити доброякісну пухлину матки від інших новоутворень (наприклад, аденоміозу або поліпів) можливо за допомогою ультразвукового дослідження та магнітно-резонансної томографії.

Важливо розуміти, що саме УЗД є першочерговим (базовим) золотим стандартом виявлення міоми, тоді як МРТ виступає експертним золотим стандартом для розв’язання складних діагностичних завдань і точного планування органозберігаючих операцій.

Записатися на високоточне УЗД та експертне МРТ ви можете в центр точної діагностики жіночого здоров’я у Києві LifeScan.

Що таке міома матки

Отже, міома матки — діагноз, який ставиться гінекологами вкрай часто. Однак важливо передусім зрозуміти, що саме являє собою ця патологія з точки зору сучасної медицини.

Це доброякісне новоутворення, що розвивається виключно з м’язової тканини матки. Згідно з офіційною міжнародною медичною термінологією (ВООЗ), правильна і єдина назва цієї патології — лейоміома. Залежно від того, як пухлина виглядає під мікроскопом, часто застосовують такі описові терміни:

• лейоміома — класичний варіант, що складається переважно з гладком’язових клітин матки (міометрія);
• фіброміома — це традиційна, хоч і застаріла назва варіанта лейоміоми, у якому з часом накопичилося багато жорсткої фіброзної сполучної тканини (колагену). По суті, це та сама пухлина, але більш щільної структури.

Відповідно до визнаної у всьому світі класифікації Міжнародної федерації гінекології та акушерства (FIGO), ці новоутворення здатні розвиватися та рости в різних напрямках: безпосередньо в товщі м’язового шару (інтрамуральні вузли), рости під слизовою оболонкою всередину порожнини матки (субмукозні вузли) або випинатися назовні, в черевну порожнину (субсерозні вузли).

Однією з рідкісних, але клінічно складних локалізацій новоутворення є міома шийки матки (цервікальна міома), яка часто стає причиною сильних болів під час інтимної близькості та порушення сечовипускання через тиск на сусідні органи. Такі новоутворення, а також субмукозні вузли, що деформують порожнину матки, найчастіше потребують хірургічного втручання.

Причини розвитку міоми

Точні першопричини розвитку доброякісної пухлини матки все ще залишаються предметом глибоких наукових досліджень. Сучасна медицина вважає, що це багатофакторний процес.

Головним тригером розвитку та активного росту міоми матки є гормональний вплив. Клітини пухлини є вкрай чутливими до коливань жіночих статевих гормонів: не лише до естрогенів, як вважалося раніше, а й до прогестерону.

Серед достовірно підтверджених факторів ризику також виділяються:

• віковий фактор (найбільш активний ріст спостерігається у віці від 30 до 50 років);
• генетична схильність та сімейний анамнез (якщо міома була у матері чи сестри, ризик зростає);
• надлишкова маса тіла (жирова тканина є активним ендокринним органом, здатним самостійно виробляти додаткові естрогени, стимулюючи ріст вузлів);
• хронічні запальні процеси малого таза;
• малоактивний спосіб життя;
• тривала відсутність вагітностей та лактації — періодів, коли природним шляхом пригнічується овуляція та знижується гормональне навантаження на матку.

При цьому клінічні дослідження остаточно розвінчали кілька міфів. Зокрема, використання сучасної гормональної внутрішньоматкової спіралі (з левоноргестрелом) не підвищує ризик появи маткових вузлів. Навпаки, гінекологи часто призначають її як високоефективний метод консервативного лікування для припинення сильних кровотеч. Нерегулярне статеве життя також не є причиною виникнення міоми матки.

Симптоми міоми матки

Невеликі міоми (особливо інтрамуральні та субсерозні) часто розвиваються абсолютно безсимптомно, не завдаючи пацієнтці жодного занепокоєння. У багатьох випадках при правильному медикаментозному підході вони можуть стабілізуватися в розмірах. А після настання менопаузи, через фізіологічне зниження рівня естрогенів та прогестерону в крові, вузли часто самостійно регресують (значно зменшуються в об’ємі та “всихають”).

Проте, якщо міома матки стає симптомною, її прояви здатні суттєво погіршити якість життя та можуть включати:

• Рясні, тривалі менструації (аномальні маткові кровотечі), які інтенсифікуються в міру росту пухлини. Це особливо характерно для субмукозних вузлів, що порушують нормальне скорочення матки.
• Маткові кровотечі поза звичним циклом.
• Важку залізодефіцитну анемію як наслідок крововтрати. Вона проявляється не лише в аналізах крові, а й непрямими ознаками: хронічною втомою, слабкістю, частим головним болем, прискореним серцебиттям, запамороченнями та випадінням волосся.
• Постійний ниючий або гострий біль внизу живота, у крижах і в паховій області, який стає нестерпним у критичні дні.
• Виражений біль або відчуття тиску під час статевого акту, що призводить до значного зниження лібідо та погіршення сексуального життя.

Вузли великих розмірів фізично стискають тканини сусідніх органів і починають завдавати додаткових механічних незручностей, викликаючи:

• часте сечовипускання або труднощі зі спорожненням сечового міхура;
• хронічні запори через тиск на пряму кишку;
• відчуття важкості та візуальне збільшення живота (іноді до розмірів, характерних для кількох місяців вагітності);
• порушення репродуктивної функції (безпліддя).

При виявленні хоча б одного з перелічених симптомів важливо своєчасно та без зволікань звернутися до гінеколога. За необхідності можна одразу записатися на експертну ультразвукову діагностику і вже з результатами знімків вирушити до кабінету фахівця для призначення лікування.

Чим небезпечна міома матки

Незважаючи на те, що лейоміома — це суто доброякісне утворення, важливо чітко розуміти, чим вона може бути небезпечною і чому її не можна ігнорувати.

Наслідки прогресуючої патології для репродуктивної сфери можуть включати:

• проблеми із зачаттям дитини (вузли можуть механічно перекривати вхід до маткових труб або деформувати порожнину матки, заважаючи імплантації ембріона);
• підвищення ризику викидня та звичного невиношування вагітності;
• ризик передчасних пологів та порушення кровопостачання плаценти;
• ускладнення в пологах, такі як неправильне положення плода (через те, що пухлина займає місце в порожнині) та слабкість пологової діяльності.
• У вкрай рідкісних випадках (статистично менше ніж у 0,3% пацієнток, переважно в періоді постменопаузи) під маскою швидкозростаючої “міоми” може приховуватися лейоміосаркома — злоякісна пухлина. Саме для її виключення призначається спеціалізована МРТ-діагностика з контрастуванням.

Ускладнення міоми, не пов’язані з вагітністю, це:

• ризик гострого некрозу (відмирання тканини) міоматозного вузла через порушення його кровопостачання (особливо під час вагітності);
• перекрут ніжки міоми (для субсерозних вузлів), що призводить до стану “гострого живота” і потребує невідкладної хірургічної допомоги;
• значне погіршення загальної якості життя через хронічний біль, психологічний дискомфорт, важку анемію та неможливість вести повноцінне статеве життя.

Знаючи, чим небезпечна міома матки, ви зрозумієте, наскільки важливо своєчасно звертатися за діагностикою. Тим більше, обстеження є абсолютно безболісними, неінвазивними, здійснюються швидко і забезпечують достовірні результати для планування сучасних органозберігаючих кроків терапії (від прийому сучасних медикаментів до емболізації маткових артерій або високочастотної абляції).

УЗД-діагностика міоми матки

Первинним і головним скринінговим методом візуалізації новоутворення є ультразвукове дослідження малого таза. При плановому гінекологічному обстеженні пацієнтка може не хвилюватися, чи видно міому на УЗД: сучасні апарати дозволяють розгледіти її з імовірністю понад 90%.

При цьому візуалізація матки буде максимально ефективною завдяки комбінації трансабдомінального та трансвагінального доступу:

• під час трансабдомінального дослідження великі міоматозні вузли та загальна структура матки розглядаються через черевну стінку (фахівець водить датчиком по нижній частині живота);
• для трансвагінального УЗД тонкий спеціалізований датчик вводиться у піхву, що дозволяє отримати зображення високої роздільної здатності та виявити навіть міліметрові вузли під слизовою оболонкою.

Апарат УЗД генерує і фіксує безпечні ультразвукові хвилі. Вони по-різному відбиваються від різних тканин. Як виглядає міома матки на УЗД? Зазвичай як гіпоехогенне округле утворення. Оскільки пухлина має щільну м’язову структуру, ультразвукові хвилі гірше відбиваються від неї, і міома візуалізується на екрані помітно темнішою порівняно з нормальними, світлішими структурами органа.

На який день циклу робити УЗД при міомі? Згідно з протоколами доказової медицини, ідеальний час — це перша фаза циклу, на 5–10 день (одразу після завершення менструальних виділень). У цей період новий шар ендометрія всередині матки є дуже тонким і темним. Це створює ідеальний контрастний фон, який не перешкоджає огляду і дозволяє лікарю побачити будь-яку деформацію порожнини матки субмукозними вузлами.

Проте, якщо на огляді гінеколог виявляє гострий біль, безперервну кровотечу або новоутворення величезних розмірів, питання “коли краще робити УЗД” знімається: важливо пройти процедуру невідкладно в будь-який день циклу для ухвалення рішень щодо порятунку здоров’я.

Щодо частоти контролю — за відсутності симптоматики планові повторні УЗД проводяться раз на 6-12 місяців для спостереження за динамікою росту. При плануванні вагітності або під час лікування — частоту визначає ваш фахівець.

Підготовка до УЗД при міомі матки залежить від типу доступу:

• Трансабдомінальне УЗД виконується строго на наповнений сечовий міхур (необхідно випити 500-700 мл негазованої води за годину до прийому).
• Трансвагінальне УЗД, навпаки, вимагає повного спорожнення сечового міхура безпосередньо перед процедурою.
• Щоб бульбашки повітря в кишечнику не створювали перешкод і тіней на екрані, бажано за 1–2 дні до обстеження відмовитися від їжі, що викликає підвищене газоутворення.
  Максимально докладно підготовка описана на сторінці LifeScan УЗД органів малого таза для жінок.

МРТ-діагностика міоми матки

Якщо результатів УЗД недостатньо для встановлення кінцевого діагнозу, або коли планується складна органозберігаюча операція (міомектомія), пацієнтці призначається магнітно-резонансна томографія. Під час дослідження здійснюється пошарове сканування матки та придатків, яке дозволяє отримати безпрецедентну інформацію про кожну міліметрову структуру без використання рентгенівського опромінення.

Чи видно на МРТ малого таза міому? Так, високопольний томограф з напруженістю поля від 1.5 Тесла гарантовано дозволяє виявити міоматозні вузли розміром від 2–3 мм, а також глибокі міжзв’язкові новоутворення, які часто залишаються невидимими для ультразвукових хвиль.

Саме тому МРТ при міомі матки є золотим стандартом експертної діагностики.

Як виглядає міома матки на МРТ? Зазвичай це чітко окреслене округле утворення. Завдяки різним режимам роботи томографа лікар-радіолог бачить не лише контури, а й внутрішній “склад” пухлини:

• На спеціальних Т2-зважених зображеннях типова, неускладнена міома має вигляд гіпоінтенсивного (дуже темного) утворення порівняно з тканиною матки.
• Зміни кольору (поява світлих плям) на зображеннях можуть свідчити про набряк, кістозне переродження або некроз всередині вузла. Наприклад, якщо вузол став гіперінтенсивним (дуже яскравим) на Т1-режимі, це означає, що всередині нього стався крововилив (червона дегенерація).

МРТ матки при міомі забезпечує критично важливі додаткові переваги:

• Використання безпечного контрастного підсилення дозволяє побачити межі так званої псевдокапсули вузла та оцінити ступінь його кровопостачання, що є визначальним для успіху такої процедури, як емболізація маткових артерій (ЕМА).
• МРТ зі 100% точністю відрізняє міому від аденоміозу (внутрішнього ендометріозу), який на УЗД часто маскується під міоматозні вузли, але лікується абсолютно інакше.
• Детальний огляд яєчників, які на УЗД можуть бути сховані за величезною, розтягнутою міомою маткою.
• Створення точної 3D-карти всіх без винятку вузлів (preoperative mapping) для хірурга, що запобігає ризику залишити непомічену пухлину під час операції.
  Відсутність іонізуючого випромінювання робить МРТ абсолютно безпечною процедурою, яку можна повторювати для контролю ефективності лікування. Докладніше про правила підготовки ви можете дізнатися на сторінці LifeScan МРТ малого таза у жінок.

УЗД або МРТ: що вибрати при міомі

Обидва методи діагностики є високоінформативними, цілком безпечними та доповнюють, а не виключають один одного. Проте вибір завжди починається з УЗД. Саме ультразвуковий скринінг стає первинною процедурою, на якій гінеколог виявляє міому матки та оцінює загальний стан таза.

Незважаючи на те, що пацієнтка може самостійно записатися на МРТ при міомі матки, найчастіше на цю дороговартісну та складну процедуру її направляє фахівець вже після первинного УЗД-огляду, коли виникає необхідність деталізувати картину.

Вибір обсягу дослідження залежить від стану пацієнтки, вираженості болю чи кровотеч та репродуктивних планів. Комплексна діагностика дозволяє лікарю підібрати найменш травматичний метод лікування (наприклад, фокусований ультразвук чи емболізацію) та контролювати перебіг хвороби. Ось чому УЗД і МРТ ефективно застосовуються в тандемі.

Чи може УЗД помилитися з міомою

Медична візуалізація не є магією, і УЗД — це метод, що сильно залежить від досвіду лікаря та якості самого апарата. У складних клінічних випадках УЗД справді може дати неповну або неточну картину.

Питання, чи може УЗД помилитися з міомою, найчастіше виникає у зв’язку з анатомічними особливостями.

З чим лікар може візуально сплутати міому на УЗД-моніторі?

• з вузловим аденоміозом (внутрішнім ендометріозом), який також утворює потовщення в стінці матки;
• із солідними (твердими) пухлинами яєчників, особливо якщо міома виросла на довгій ніжці і змістилася вбік;
• з великими поліпами ендометрія, які іноді виглядають як субмукозні міоми;
• в поодиноких випадках — зі специфічною трубною вагітністю.

Структурні зміни роблять ці стани візуально схожими на монохромному екрані УЗД.

Але чи можна на УЗД відрізнити міому від раку матки (саркоми)? Сучасні ультразвукові апарати з доплерографією дозволяють оцінити контури та аномальний кровотік, щоб запідозрити недобре. Проте, стовідсотково відрізнити доброякісну міому від злоякісного утворення лише за допомогою УЗД неможливо. Якщо вузол має розмиті межі, підозрілу структуру або почав нетипово швидко рости у жінки старшого віку (у менопаузі), фахівець в обов’язковому порядку призначить МРТ з контрастуванням, яке здатне розрізнити злоякісні клітини на молекулярному рівні.

Діагностика міоми в LifeScan у Києві

Тепер ви знаєте, наскільки важливо вчасно проходити неінвазивні інструментальні дослідження для контролю жіночого здоров’я і чому не варто ігнорувати профілактичні візити до лікаря.

Експертна діагностика міоми матки у Києві проводиться в LifeScan. Це сучасний діагностичний центр, де можна записатися на зручні час і дату для проходження як УЗД, так і розширеного МРТ-сканування.

Перевагами центру є:

• Сучасне обладнання світового рівня (можна пройти МРТ міоми матки у Києві на високопольному томографі, що бачить міліметрові вузли, а також УЗД міоми у Києві в найбільш зручній з локацій).
• Експертний радіологічний висновок, який видається з дотриманням усіх міжнародних протоколів відразу після завершення обстеження.
• Абсолютно комфортні та спокійні умови проходження процедур.
• Зручний запис у месенджерах, телефоном, електронною поштою, а також на сайті LifeScan.

Точна діагностика та беззаперечна довіра до результатів дослідження — це ваша можливість взяти здоров’я у свої руки і розпочати ефективне органозберігаюче лікування. Запишіться на УЗД або МРТ у діагностичний центр LifeScan, щоб швидше отримати достовірну інформацію про своє жіноче здоров’я і по-справжньому про нього подбати.

Список літератури

1. Stewart EA, Cookson CL, Gandolfo RA, Schulze-Rath R. Epidemiology of uterine fibroids: a systematic review. BJOG. 2017;124(10):1501-1512. PMID: 28296146 https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28296146/
2. Bulun SE. Uterine fibroids. N Engl J Med. 2013;369(14):1344-1355. PMID: 24088093 https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24088093/
3. Laughlin-Tommaso SK, Stewart EA. Moving toward individualized medicine for uterine leiomyomas. Obstet Gynecol. 2018;132(4):961-971. PMID: 30204697 https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30204697/