УЗД горла та гортані

Що таке УЗД гортані та шиї і чому це безпечно?

Ультразвукове дослідження (УЗД) гортані та шиї — це неінвазивний візуалізаційний метод діагностики, що дозволяє лікарю отримати детальне зображення м’яких тканин, органів та судин у цій ділянці. В основі методу лежить принцип ехолокації: спеціальний датчик випромінює високочастотні звукові хвилі, які проникають у тканини, відбиваються від них і повертаються назад. Комп’ютер аналізує ці відбиті сигнали та перетворює їх на зображення в режимі реального часу.

Ключовою перевагою УЗД є його винятковий профіль безпеки. На відміну від комп’ютерної томографії (КТ) чи рентгену, цей метод не використовує іонізуючого випромінювання. Це означає, що дослідження є абсолютно нешкідливим і може проводитися так часто, як це необхідно для діагностики чи моніторингу лікування, без будь-якого ризику для здоров’я.

Завдяки своїй безпеці УЗД є методом вибору для обстеження:

•     Вагітних жінок на будь-якому терміні вагітності.
•     Дітей будь-якого віку, від немовлят до підлітків.

Процедура є повністю безболісною та комфортною, не потребує анестезії чи будь-яких інвазивних втручань.

Що можна виявити: діагностичні можливості УЗД

Під час сканування лікар детально оцінює стан низки органів та структур, зокрема:

•     Щитоподібну та слинні залози.
•     Гортань та її структурні елементи.
•     Голосові зв’язки (оцінка їх рухливості).
•     М’які тканини шиї.
•     Шийні лімфатичні вузли.
•     Великі магістральні судини.

УЗД дозволяє виявити та охарактеризувати широкий спектр патологій:

•     Новоутворення: кісти, абсцеси, вузлові утворення, доброякісні та злоякісні пухлини.
•     Запальні процеси: УЗД показує наявність запального інфільтрату, набряку тканин, збільшення та зміну структури лімфовузлів.
•     Структурні зміни: аномалії будови органів, дивертикули, зміни в стінках судин.
•     Захворювання щитоподібної залози: вузловий або дифузний зоб, аутоімунний тиреоїдит, кісти та пухлини.

Як проходить процедура: підготовка та етапи

Підготовка

УЗД гортані та шиї не потребує складної підготовки. Однак, для вашого комфорту та кращої якості зображення, дотримуйтесь кількох простих порад:

•     Одяг: Одягніть зручний одяг без високого коміра (наприклад, не гольф), щоб забезпечити легкий доступ до шиї.
•     Прикраси: Перед процедурою зніміть з шиї ланцюжки, намиста та інші прикраси.
•     Косметичні засоби: У день дослідження утримайтеся від нанесення кремів, лосьйонів або мазей на шкіру шиї, оскільки вони можуть погіршити контакт датчика зі шкірою.

Важливо: Спеціальної дієти чи зміни режиму прийому ліків для УЗД гортані та шиї не потрібно. Ви можете приймати всі призначені вам препарати у звичайному режимі.

Етапи процедури

1.   Вас попросять звільнити ділянку шиї від одягу та прикрас і лягти на кушетку, підклавши під шию невеликий валик для кращого доступу.
2.   Лікар нанесе на шкіру спеціальний прозорий гель на водній основі. Він необхідний для забезпечення щільного контакту датчика зі шкірою та усунення повітряних прошарків, що заважають проходженню ультразвуку.
3.   Лікар прикладає датчик до шиї і, плавно переміщуючи його, оглядає всі необхідні структури. Під час дослідження вас можуть попросити зробити ковток, вимовити певні звуки або затримати дихання для оцінки рухливості структур.
4.   Процедура абсолютно безболісна і зазвичай триває 15–20 хвилин.
5.   Після завершення сканування ви можете витерти гель, і лікар розпочне підготовку висновку.

Протипоказання та обмеження методу

Хоча УЗД є надзвичайно безпечним методом, важливо розуміти його обмеження.

Абсолютних протипоказань (станів, за яких процедура категорично заборонена) до УЗД м’яких тканин шиї немає.

Однак існують відносні протипоказання та технічні обмеження:

•     Пошкодження шкіри: Проведення дослідження через відкриті рани, опіки або гострі інфекційні ураження шкіри в зоні сканування є недоцільним і відкладається до загоєння.
•     Кальцифікація хрящів гортані: З віком хрящі гортані можуть значно кальцифікуватися (тверднути). Щільні кальцинати створюють «акустичну тінь», яка не пропускає ультразвук, що може ускладнити або унеможливити візуалізацію глибоких структур, зокрема голосових зв’язок.
•     Виражений підшкірний набряк: Значний набряк тканин шиї може погіршувати якість зображення та ускладнювати інтерпретацію.

Лікар обов’язково врахує ці фактори під час планування вашої діагностики. 

Порівняння з іншими методами: КТ, МРТ та ларингоскопія

У діагностиці захворювань гортані та шиї, окрім УЗД, використовуються й інші методи. Важливо розуміти, що вони не стільки конкурують, скільки доповнюють один одного, і вибір методу залежить від конкретного клінічного завдання.

•     УЗД є ідеальним методом для первинної діагностики. Завдяки своїй безпеці (відсутність опромінення), доступності та можливості оцінки в реальному часі (рух, кровотік), його часто призначають першим для обстеження утворень шиї, лімфовузлів та щитоподібної залози.
•     Комп’ютерна томографія (КТ) є стандартом для стадіювання злоякісних пухлин, оскільки чудово візуалізує кісткові структури та хрящі, дозволяючи оцінити поширення процесу. Однак КТ пов’язана з променевим навантаженням.
•     Магнітно-резонансна томографія (МРТ) забезпечує найкращу деталізацію м’яких тканин. Її використовують для уточнюючої діагностики, коли є підозра на поширення пухлини в глибокі структури, а дані КТ є неоднозначними.
•     Ларингоскопія — це «золотий стандарт» для візуального огляду слизової оболонки гортані та голосових зв’язок. Це інвазивна процедура, під час якої лікар за допомогою ендоскопа може не тільки оглянути поверхню, але й взяти зразок тканини для аналізу (біопсію), що неможливо зробити за допомогою інших методів візуалізації.

Сучасна діагностика часто є комплексним підходом. Наприклад, пацієнту з підозрою на пухлину гортані можуть призначити ларингоскопію з біопсією для підтвердження діагнозу, КТ або МРТ для оцінки розміру та поширення пухлини, а УЗД — для детальної оцінки стану шийних лімфовузлів.

Джерела

1.   Pynnonen MA, Gillespie MB, Roman B. Acoustic Evaluation of the Larynx by Ultrasound: A Review. Otolaryngol Head Neck Surg. 2012 Jul;147(1):27-34. doi: 10.1177/0194599812447469.
2.   Miloro M, Kolokythas A. Ultrasonography of the Larynx: Anatomical and Clinical Applications. J Oral Maxillofac Surg. 2016 Jan;74(1):151-160. doi: 10.1016/j.joms.2015.09.006.
3.   Watanabe H, et al. Diagnostic Value of Neck Ultrasonography in Evaluating Laryngeal Tumors. Auris Nasus Larynx. 2015 Oct;42(5):388-92. doi: 10.1016/j.anl.2015.03.004.
4.   Wong KK, et al. Ultrasound of the Larynx and Pharynx in Clinical Practice. J Med Ultrason. 2017 Jan;44(1):57–63. doi: 10.1007/s10396-016-0734-7.
5.   Woo P, Colton R. Clinical application of ultrasonography in evaluating vocal cords mobility. Am J Otolaryngol. 2018;39(5):605-609. doi: 10.1016/j.amjoto.2018.06.005.
6.   Caruso P, et al. Use of ultrasound in otolaryngology. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2020;277:1–9. doi: 10.1007/s00405-019-05617-5.