Травма хребта: КТ або МРТ

Болі в хребті зустрічаються у переважної більшості людей. За статистикою 9 із 10 людей хоча б раз відчували біль в цій ділянці. Для того, щоб дізнатись причину, частіше всього використовується діагностика, така як МРТ чи КТ. Особливо важливо звернутись до таких методів обстеження у випадку отримання травми.

Чому варто обрати тривимірну діагностику

Мікротріщини чи пошкодження хребта можуть призвести до серйозних травм чи ураження м’яких тканин. Звичайні обстеження, такі, як рентгенографія мають плоскісне зображення, що не дозволяє виявити усіх пошкоджень. Для тривимірної візуалізації та детальної діагностики необхідно здійснити комп’ютерну томографію хребта, яка здатна виявити найдрібніші ушкодження.

Схожість дії

Навіть апарати для проведення МРТ і КТ діагностики схожі. Так само, як і проведення обстеження. Пацієнта кладуть на пересувну кушетку, що відправляється в кільце з детекторами і рентгенівською трубкою. Пацієнта просять лежати нерухомо і запускають апарат. Кільця з детекторами сканують потрібну область і передають тривимірне зображення на комп’ютер.

Різниця МРТ і КТ

В чому ж їх різниця?

КТ – комп’ютерна томографія. Обстеження проводяться за допомогою рентгенівських променів. Зазвичай сама процедура проходить порівняно швидко. За ціною вона дешевша ніж МРТ.

Коли призначають КТ хребта

• травма (чи підозра на травму) крижового відділу;
• травма (чи підозра на травму) дужок тіл хребців;
• необхідність визначення ступеня захворювання (остеопорозу);
• оцінка правильності зростання кісткової тканини після травми і хірургічного втручання;
• новоутворення на кісткових тканинах.

Протипоказання та обмеження для проведення КТ:

• вага пацієнта більше 150 кг;
• вагітність;
• період лактації;
• вік до 14 років;
• цукровий діабет;
• захворювання підшлункової залози.

КТ мало інформативна при обстеженні міжхребцевих гриж, кісткового мозку.

В таких випадках основним методом діагностики є МРТ – магнітно-резонансна томографія, що базується на явищі електромагнітного резонансу.

Коли призначають МРТ хребта:

• запальні захворювання;
• судинні захворювання чи підозра на них;
• аномалії спинного мозку;
• підозра на пухлину;
• дегенеративно-дистрофічні захворювання (найрозповсюдженіше – остеохондроз);
• травматичні пошкодження хребта;
• спостереження за пухлиною чи новоутворенням.

Протипоказання і обмеження для проведення МРТ:

• наявність в організмі металевих конструкцій (штифти, пластини, затискачі для судин і т.д.);
• кардіостимулятор;
• імпланти;
• неврологічні захворювання, що не дають залишатись непорушним довго (необхідно проводити обстеження з седацією).

МРТ частіше застосовується для обстеження м’яких тканин і при підозрі на пухлину. Проте його можна робити навіть вагітним (в першому триместрі бажано не проводити). Кушетка доволі зручна, але при тривалому нерухомому положенні можуть виникнути неприємні відчуття в області хребта.

Діагностика залежить від самої проблеми. Процедура проведення обстеження (КТ швидше), також потребує спеціальної перевірки. В якості альтернативи дають тривимірне зображення і мають достатню кількість інформації для винесення вердикту – діагноз чи його відсутність.